“Немає нічого більш задовольняючого, ніж зіпсувати щось прекрасне і чисте”.
Ця цитата, яка часто помилково приписується анонімним хактивістам або руху Anonymous, відображає головну рушійну силу інтернет-тролінгу. Нам подобається думати, що тролі це звичайні люди, які втрачають свої гальма за екраном монітора. Це зручне виправдання. Однак дослідження 2014 року, опубліковане в журналі Personality and Individual Differences під назвою «Троллі просто хочуть веселитися», передбачає, що це уявлення помилкове.
Тролінг – це не просто відсутність самоконтролю. Це особлива риса особистості.
Чим тролінг відрізняється від домагань і вілл
Слово “тролінг” було узурпіроване засобами масової інформації. Тепер це збірний термін для будь-якої цифрової брутальності.
Студенти, які ображають професорів на форумах? Це флейм (flaming). Це онлайн-істерика.
Людина, яка пише у твіттері загрози вбивством чи зґвалтуванням публічних фігур? Це кіберсталкінг (cyber harassment). Це доросла версія кібербулінгу.
“Тролль старого гарту”, як він себе описує, заявив виданню Vice.com, що загрози згвалтуванням у Твіттері не є тролінгом. Це просто погрози зґвалтуванням.
Відмінність має значення. Тролі не хочуть наводити жах. Вони хочуть порушувати лад.
Їхня мета — спровокувати розбрат. Вони хочуть спантеличити серйозні обговорення. Вони є зловмисними жартівниками, які шукають розваги.
Така поведінка привела Popular Science до відключення коментарів у своїх статтях у 2013 році. Це також призвело до того, що один троль переконав жінку на Facebook спустити шини, щоб скинути потік енергії, а потім інструктував її механіка встановити більше гігават.
У 2011 році троль найгіршого ґатунку написав «Допоможіть, матусю, в пеклі жарко» на сторінці пам’яті 14-річної дівчинки у Facebook. То був День матері.
Більшість експертів сходяться в одному. Тролі прагнуть уваги. Вони прагнуть почуття значущості, якого, мабуть, не вистачає у реальному житті. Вони схожі на дітей, що кидаються у класі паперовими кульками зі слиною на задню парту.
Чому тролінг посилюється з часом
Чому деякі користувачі стають гіршими в міру того, як вони довше залишаються в спільноті?
Дослідження 2015 року, проведене докторами Джастіном Ченом, Крістіаном Даніческу-Ніколеску-Міцилом та Юрі Лесковцем, вивчило стилі публікації в онлайн-дискусійних групах. Вони виявили, що тролінгова поведінка еволюціонує. Ним керує негативна увага.
“Коли користувачі отримують негативну оцінку своїх постів (через дизлайки)… вони додають більше контенту”, – написав Даніческу-Ніколеску-Міцил.
Цей патерн передбачуваний. Тролі проводять більше часу у співтоваристві. Вони починають поводитися гірше. Зрештою, модератор їх банить.
Чи змінює бан їхню поведінку? Малоймовірно.
Доктор Делрой Полхус, співавтор статті «Троллі просто хочуть веселитися», каже, що тролі схильні до самозадоволення. Вони вважають себе морально виправданими.
Лікар Пол Траппелл, інший співавтор дослідження, пояснює цей менталітет. Багато відданих тролів розглядають свої дії як «моральне очищення».
Вони вірять, що проколюють гординю. Викривають лицемірство. Карають онлайнових порушників цінностей.
Це не просто зло заради зла. Принаймні не в їхній свідомості.
Роль анонімності та ідентичності
Анонімність сприяє цій злості. Вона запускає деіндивідуалізацію.
Це тимчасова втрата самосвідомості. Вона звільняє людей соціальних норм. Це схоже на те, що відбувається у натовпі.
Багато хто повністю приписує тролінг цьому розв’язуючому ефекту. Якщо ти прихований, ти поводишся зухвало.
Але багатьом важко це прийняти. Звичайна людина не отримує задоволення від того, щоб засмучувати інших. Навіть анонімно.
Дослідження 2014 року підтвердило підозру, що тролі – не звичайні люди.
Вони мають певні риси особистості. Риси, які відрізняють їх від решти інтернету.
Психологія за клавіатурою
Дослідники Полхас, Траппелл і Букельс не просто ворожили, хто є найгіршим порушником. Вони провели опитування більше ніж 1200 користувачів інтернету, щоб з’ясувати це. Ціль полягала в тому, щоб виявити реальних тролів, ставлячи прямі питання. Чи погодилися ви із твердженнями на кшталт «Мені подобається тролити людей на форумах чи розділах коментарів на веб-сайтах»? Чи отримували ви задоволення від псування того, що гарно і чисто? Чи вказували вони “тролінг інших користувачів” як свою улюблену активність на сайтах з коментарями?
Відповіді допомогли їх класифікувати. Потім команда вивчала особу. Зокрема, вони тестували наявність Темного зошита. Це кластер чорт, які вчені безпосередньо пов’язують із буллінгом. Він включає чотири конкретні компоненти:
- Нарцисизм: Патологічна самозакоханість.
- Психопатія: Виразна відсутність совісті та емпатії.
- Макіавеллізм: Готовність завдавати шкоди іншим заради власної вигоди.
Садизм: Отримання справжнього задоволення від болю інших.
Результати були різкими. Майже кожен троль значно вище оцінювався за цими характеристиками, ніж нетроллі. Нарцисизм був єдиним винятком, який не показав сильної кореляції. А ось садизм? То справді був головний чинник. Зв’язок був настільки надійним, що автори назвали онлайн-тролів «типовими повсякденними садистами».
Роль анонімності
Це не знімає вину з інтернету через його конструктивні недоліки. Анонімність має значення. Велике значення. Коли їх запитали, що станеться, якщо онлайн-ідентичність стане прозорим, Полхас дав чітку оцінку. Він вважає, що кількість тролінгу знизиться на 90 відсотків.
Отже, чи є тролі просто звичайними людьми, які ведуть себе неналежно, бо можуть сховатися? Дані говорять про інше. Більшість того, що вважається тролінгом, не є тимчасовим збоєм судження. Це садистська поведінка, що підживлюється щитом псевдоніма. Трапел пояснює це просто. Більшість із цього просто чисте задоволення від чужих страждань.
Виявлення Темного зошита
Якщо людська модерація повільна та суб’єктивна, алгоритми можуть бути швидкими та точними. Джастін Чен, Крістіан Данеску-Ніколеску-Мізілю та Журе Лесковець створили алгоритм виявлення тролів за підтримки Google.
Системі не потрібні тижні історії. Вона може виявити троля за п’ятьма повідомленнями. Точність складає 80 відсотків. Цього достатньо, щоби виявляти проблеми на ранній стадії. Це змінює правила гри в управлінні спільнотою. Замість того, щоб чекати шкоди, ви можете помітити патерн до того, як розділ коментарів згорить.
Чому це важливо
Розуміння цієї різниці змінює те, як ми чинимо опір. Якщо тролів у першу чергу рухає садизм, а не просто анонімність, то їх блокування — це не просто спосіб заглушити голос. Це спосіб позбавити їх винагороди. Алгоритм допомагає. Він усуває неоднозначність. Вам не потрібно сперечатися про наміри. Ви можете просто діяти.
Але алгоритм настільки гарний, наскільки хороші дані, які подаються. А дані надходять від людей, які почуваються досить безпечно, щоб визнати, що їм подобається завдавати болю. Це рідкість в Інтернеті. Більшість людей ховаються. Ці ж зізнаються.
Це призводить до складного питання. Якщо ми можемо виявляти їх з точністю 80 відсотків, то що ми робимо з рештою 20 відсотків? Хибнопозитивними результатами. Людьми, які мають просто поганий день, які говорять щось різке. Чи маємо ми
