Триваючий конфлікт між Україною та Росією спричинив коливання в мирних переговорах, і в останньому раунді з’явився несподіваний ключовий гравець: державний секретар Марко Рубіо. Спочатку відомий як відвертий противник Росії, Рубіо зайняв делікатну позицію, нібито переробивши запропоновану мирну угоду, яка спочатку вважалася надто вигідною для Москви. Ця зміна викликає питання про зміну зовнішньої політики адміністрації Трампа та баланс між прагматизмом і традиційними геополітичними орієнтаціями.
Від обіцянок Трампа до прагматизму Рубіо
Президент Трамп спочатку обіцяв швидке вирішення конфлікту, але майже через рік після вступу на посаду війна триває. Ранні мирні переговори були затьмарені суперечками, зокрема звинуваченнями в тому, що спеціальний посланник Стів Віткофф надає перевагу інтересам Росії. План із 28 пунктів, який просочив, нібито був розроблений за участю представників Росії, викликав критику обох партій через поступки Москві, такі як обмеження щодо майбутнього членства України в НАТО та військового потенціалу.
Саме тоді в гру вступив Рубіо. Після критики він провів переговори з українськими офіційними особами в Женеві та Маямі, імовірно, прагнучи змін на користь Києва. Йому вдалося пом’якшити ключові положення початкового плану, знявши неприйнятні для України обмеження.
Хоук став посередником?
Участь Рубіо є відходом від його традиційної яструбиної позиції. Раніше відомий як прихильник інтервенціоністської зовнішньої політики, він, схоже, прийняв більш прагматичний підхід, ведучи прямі переговори з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, віддаючи пріоритет українським інтересам. Це свідчить про готовність придушити власні ідеологічні уподобання заради досягнення ширших цілей адміністрації.
Ситуація стала ще складнішою, коли Рубіо нібито сказав групі сенаторів від обох партій, що план з 28 пунктів є, по суті, «списком побажань Росії», твердження, яке він пізніше спростував, посилаючись на неправильне тлумачення. Інцидент посилив недовіру та поставив під сумнів прозорість переговорів.
Поточний прогноз
Згідно з останніми повідомленнями, Росія, ймовірно, негативно відреагує на переглянуту угоду, але не настільки різко, щоб не сподобатися Трампу. Результат залежить від того, наскільки Рубіо зміг зрушити баланс на користь України.
Додатковим ускладненням є той факт, що сама Україна стикається з звинуваченнями в корупції, що потенційно може послабити її позицію на переговорах через страх втратити підтримку США. Ситуація залишається нестабільною, і успіх переговорів залежить від управління цими суперечливими факторами та забезпечення того, щоб жодна зі сторін не відчувала себе загнаною в кут.
Зміна ролі Марко Рубіо підкреслює непередбачуваність зовнішньої політики цієї адміністрації. Його перехід від яструбиної риторики до прагматичного укладання угод свідчить про готовність адаптуватися до мінливих обставин, навіть якщо це означає придушення глибоко укорінених переконань. Залишається питання: чи призведе ця гнучкість до довготривалого вирішення чи просто продовжить конфлікт шляхом прорахованого компромісу?
