Відродження стародавнього меча: Чому Онімуша: Шлях меча може стати ковтком свіжого повітря в жанрі самурайської дії
Після довгих років забуття легендарна серія онімуша повертається. І, чесно кажучи, після попередньої демонстрації, представленої Capcom, я відчуваю приплив оптимізму, якого я не відчував, спостерігаючи за новими іграми в жанрі самурайських екранів. В епоху, коли майже кожна друга гра надихається привидом Цусіми чи Секіро: Тіні гинуть двічі, повернення Онімуша: Шлях меча в 2026 році виглядає як щось більше, ніж просто ностальгічний трюк. Це потенційний ковток свіжого повітря, повернення до коренів аркадної дії з підписом демонічного нахилу, який відрізняє серію від більш реалістичних та тривалих симуляторів самураїв.
Мені завжди сподобався цей баланс у Онімуші. Оригінальні ігри, які були випущені на початку 2000 -х, були справжніми проривами. Вони сміливо поєднали в собі елементи хак-колячки, аркадної механіки, елементів головоломок і, звичайно, жахливої атмосфери боротьби з демонами. Це було не просто “стати крутим самураєм і рубіном ворогів”. Це був досвід, коли кожна бійка відчувалася як битва за виживання у світі, поглинена темрявою.
І так, через майже два десятиліття, Capcom повертається до цієї формули, але враховуючи досвід, отриманий за ці роки. Попередня демонстрація, хоч і коротка, дала мені зрозуміти, що розробники не бояться експериментувати та приносити нові елементи в тестуваній часом механіку.
Про що ця гра, якщо не про переказ?
Замість того, щоб намагатися відповідати тенденціям, Capcom, здається, робить ставку на унікальність. Вони не намагаються створити реалістичний симулятор самураїв. Вони пропонують динамічну, аркадну дію, де головним завданням є знищення орди демонів, використовуючи навички володіння мечем та сили стародавньої рукавички.
Ідея з рукавичкою вони дозволяють поглинати душі переможених демонів і використовувати їх сили – це відвідувальна карта серії, і вона повністю повернулася. Але те, що мене насправді вразило, – це акцент на репорті. Замість просто ухилення від атак, як це часто зустрічається в сучасних іграх, в Онімуші: Шлях швидкості меча стає ключовим елементом бойової системи. Чотири різні способи відхилення атак противника – це не просто косметичні зміни. Це глибока механіка, яка вимагає гравця уваги, реакції та здатності читати рухи ворога.
Замість того, щоб просто плювати кнопки ухилення, як це часто буває в сучасних іграх, парні в Онімуші: Шлях меча стає справжнім мистецтвом. Успішне парирування не лише уникає пошкоджень, але й відкриває можливість контратаку, а також дозволяє відновити енергію ONI. Це додає глибини та тактичній компоненті бойовій системі, що робить кожну битву більш цікавою та складною.
Повернення до походження: Аркадні дії проти реалізму
Я завжди вважав, що надмірний реалізм в іграх може бути і благословенням, і прокляттям. Так, занурення у надійний світ – це чудово, але якщо це на шкоду геймплеєм, то це вже проблема. Саме тут Онімуша: Шлях меча, здається, робить правильний вибір. Розробники не намагаються створити найбільш реалістичний симулятор самураїв. Вони пропонують динамічну, аркадну дію, де головним завданням є знищення орди демонів, використовуючи навички володіння мечем та сили стародавньої рукавички.
І це чудово! Замість того, щоб проводити години на вивчення складних анімацій та фізики, гравці можуть просто насолоджуватися процесом знищення демонів. І, чесно кажучи, після нескінченних годин, проведених в іграх, де кожен удар повинен бути перевірений на міліметр, це звучить як реальна свобода.
Боси та вибір: Що нас чекає у повній версії?
Демонстрація також показала, що боси в Онімуші: Шлях меча буде серйозним тестом для гравців. Бос Сасакі Ганрі, з яким мені довелося битися під час демонстрації, був не просто сильним ворогом. Він вимагав від мене використання всіх моїх навичок та знань, щоб порушити його позицію та завдати рішучого удару.
І, особливо мені сподобалось, – це можливість вибрати після перемоги над начальником. Замість того, щоб отримати нагороду, гравець може вибрати, де завдати критичного удару до тіла начальника за додаткову шкоду або його русям, щоб отримати більше валюти. Це додає елемента стратегії і дозволяє гравцеві адаптувати свій стиль гри залежно від ситуації.
Що я очікую від повної версії?
Звичайно, демонстрація була короткою, і я не можу судити про повну версію гри на ній. Але, виходячи з того, що я бачив, я можу сказати, що Онімуша: Шлях меча має потенціал стати справжнім хітом.
Я сподіваюся, що розробники не змінить курс і продовжуватимуть робити ставку на аркадну дію з демонічним нахилом. Я сподіваюся, що вони додадуть більшої різноманітності до бойової системи та нададуть гравцям більше можливостей налаштувати свій характер. І, звичайно, я сподіваюся, що вони додають більше вмісту, щоб гра не виявилася занадто короткою.
На закінчення
Онімуша: Шлях меча – це не просто відродження старої серії. Це шанс для Capcom показати світові, що аркадні дії з демонічним нахилом все ще можуть бути актуальними. Це шанс для гравців повернутися у світ, де головне – це не реалізм, а привід та адреналін. І, мабуть, Capcom готовий до цього дзвінка.
Я впевнений, що Онімуша: Шлях меча буде справжнім ковтанням свіжого повітря в жанрі самураї. І я з нетерпінням чекаю відтворення повної версії гри і бачу це особисто.
